Справа не в тому, яку дорогу ми обираємо, а в тому, що всередині нас обирає саме цю дорогу. Це я про вчительську дорогу.
У мене її обрала любов до дітей, які, при любих обставинах, щирі, відкриті, справжні, які шукають в тобі підтримку та повагу.
Першовересневий ранок проведе завтра по знайомій доріжці до шкільного порогу. Будуть хвилини ще раз подумати й запитати себе, чи нічого там, всередині, за багато років не змінилось? Ні! Знову собі зізнаюсь, що я скучила за дітьми, за колегами, за шкільною круговертю.
Напередодні свята Дня Знань щиро бажаю учням навчатись із радістю, бути активними та наполегливими, перемагати себе щодня.
Вам, дорогі колеги, мудрості, натхнення великого, творчості та віри в себе.
У вільну хвилинку запитайте і Ви себе, що всередині Вас обрало цю дорогу...Гадаю однакових відповідей буде багато...
Немає коментарів:
Дописати коментар